07.09.2021р

ПЛАН
ПО ПРОВЕДЕННЮ РОБОТИ
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГРИПУ

№ з/п	Найменування заходів	термін виконання	відповідальний
1.	Забезпечити щоденний облік та виявлення хворих на грип та ГРВІ. Повідомлення про захворюваність учнів в СЕС.	на період епідемії	м/с, кл. керівники
2.	Максимально обмежити в період грипу проведення масових дитячих заходів.	на період епідемії	адміністрація школи
3.	Дотримуватися теплового режиму в школі відповідно до нормативів: в класах і кабінетах 17 – 20^о С, в майстернях – 16 – 18^оС, в спортивному залі – 15 – 17^оС, в бібліотеці – 16 – 18^оС, у вестибюлі, гардеробі – 16 – 19^оС	постійно	зав. кабінетами, завгосп
4.	Здійснювати раннє виявлення хворих дітей і не допускати їх на заняття.	постійно	м/с
5.	Не допускати до роботи персонал, хворий на ГРВІ	постійно	м/с
6.	Дітям і персоналу частіше мити руки водою з милом. Відповідальними для нагляду за дітьми під час миття рук є класні керівники	постійно	кл. керівники
7.	Забезпечувати провітрювання шкільних приміщень при відсутності дітей	постійно	зав. кабінетами, завгосп
8.	Забезпечити вологе прибирання приміщень при відкритих вікнах	постійно	завгосп
9.	Дотримуватися масочного режиму. Персоналу використовувати маски з чотирьохшарової марлі зі зміною їх кожні 3 – 4 години	на період епідемії	адміністрація
10.	Провести бесіди з вчителями, техперсоналом «Профілактика грипу». Запропонувати вакцинацію працівників	на період епідемії	м/с
11.	Підготувати пам’ятки для батьків «Профілактика грипу та ГРВІ»	на період епідемії	м/с
12.	Розробити пам’ятки для учнів та персоналу школи щодо запобігання розповсюдження грипу.	на період епідемії	м/с

ПЛАН ЗАХОДІВ

ЩОДО ДОТРИМАННЯ САНІТАРНИХ НОРМ

ЩОДО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГРИПУ

№ з/п	Найменування заходів	термін виконання	відповідальний
1	Забезпечити щоденний облік та виявлення хворих на грип та ГРВІ. Повідомлення про захворюваність учнів в СЕС, до управління освіти	на період епідемії	м/с, кл. керівники
2	Максимально обмежити в період грипу проведення масових дитячих заходів.	на період епідемії	адміністрація школи
3	Дотримуватися теплового режиму в школі відповідно до нормативів: в класах і кабінетах 17 – 20^о С, в майстернях – 16 – 18^оС, в спортивному залі – 15 – 17^оС, в бібліотеці – 16 – 18^оС, у вестибюлі, гардеробі – 16 – 19^оС	постійно	зав. кабінетами, завгосп
4	Здійснювати раннє виявлення хворих дітей і не допускати їх на заняття.	постійно	м/с
5	Не допускати до роботи персонал, хворий на ГРВІ	постійно	м/с
6	Дітям і персоналу частіше мити руки водою з милом. Відповідальними для нагляду за дітьми під час миття рук є класні керівники	постійно	кл. керівники
7	Забезпечувати провітрювання шкільних приміщень при відсутності дітей	постійно	зав. кабінетами, завгосп
8	Забезпечити вологе прибирання приміщень при відкритих вікнах	постійно	завгосп
9	Провести бесіди з вчителями, техперсоналом «Профілактика грипу»	на період епідемії	м/с

10	Розробити пам’ятки для учнів та персоналу школи щодо запобігання розповсюдження грипу.	на період епідемії	м/с

16.08.2021

ВІТРЯНА ВІСПА

Вітряна віспа(varicella) — це гостре інфекційне захворювання, переважно дитячого віку, що характеризується лихоманкою, а також висипом на шкірі та слизових оболонках у вигляді дрібних бульбашок з прозорим вмістом.

Причини

Збудником вітряної віспи є вірус групи герпесу (ідентичний збудника оперізувального герпесу — herpes zoster). Цей вірус швидко поширюється в закритих приміщеннях і з легкістю передається повітряно-крапельним шляхом через слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, тому захворювання і отримало назву — вітрянка.

Джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу, заразний за 1–2 дні до початку захворювання, а також у період появи висипки, причому наявність прямого контакту з ним для зараження не обов'язково: вірус дуже леткий і легко проникає в сусідні кімнати і навіть суміжні квартири. Однак він не має стійкість у зовнішньому середовищі, тому через третіх осіб і предмети поширюється рідко.

Найчастіше ж хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Діти у віці до 2 міс. і дорослі хворіють рідко. Найбільша захворюваність припадає на осінньо-зимовий період.

Вхідні ворота — слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. Потоком крові вірус заноситься переважно в епітеліальні клітини шкіри і в слизові оболонки

Симптоми

Інкубаційний період триває від 11 до 23 днів (в середньому 14 днів). Захворювання зазвичай починається гострого підвищення температури і майже одночасним висипанням на шкірі, волосистій частині голови і слизових оболонках, яке триває протягом 3–4 днів, іноді довше.

Первинний елемент висипу — дрібне пляма або папула (вузлик), які дуже швидко (через кілька годин) перетворюються в везикулу (бульбашка) з гіперемією навколо неї. Через 1–3 дні пухирець лопається і підсихає, починаючи з центру, поступово перетворюючись на щільну корочку, після відпадіння якої рубців зазвичай не буває.

Ускладнення вітряної віспи

Ускладнення зазвичай виникають у зв'язку з приєднанням вторинної інфекції (рожа, піодермія, абсцес, флегмона, сепсис та ін.) Іноді на 5–7-й день від початку хвороби розвивається менінгоенцефаліт вірусно-алергічного походження. Описано також окремі випадки нефриту, осередкового міокардиту.

Лікування

Хворих лікують зазвичай удома; госпіталізують тільки дітей з тяжкими або ускладненими формами.

Необхідний ретельний гігієнічний догляд, спрямований на попередження вторинної інфекції (щоденні ванни зі слабким розчином перманганату калію, проглаживание натільної білизни). Елементи висипу змащують 1–2% водним розчином перманганату калію або 1–2% водним або спиртовим розчином діамантового зеленого. Обов'язково полоскання рота після їди. При появі гнійних ускладнень показані антибіотики.

Прогноз зазвичай сприятливий. Смертельні результати спостерігаються тільки при важких атипових формах і ускладненому перебігу.

Лікування

При високій температурі і ослабленому організмі, дитині необхідно рясне пиття з великим вмістом вітаміну С, який міститься в апельсиновому, грейпфрутовим соку. Сік можна пити без обмеження протягом усього дня, замінюючи їм воду та інші напої.
Під час хвороби у дитини знижений апетит, тому харчування має бути легкозасвоюваним і лікувальним. Краще, якщо це будуть пюре зі свіжих ягід і свіжих овочів.
Сік суниці має загальнозміцнюючу і протимікробну ефектом, нормалізує порушений обмін речовин.

ШАНОВНІ БАТЬКИ ,ЯКЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ ВИЯВИТЬСЯ ВИСИП ЗВЕРТАЙТИСЬ ДО ЛІКАРЯ!

ЛІКУВАННЯ ТА ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ПРИ РОТАВІРУС

Враховуючи, що ротавірусна інфекція у дорослих протікає в легкій формі, особливого лікування не проводиться. Але якщо симптоматика яскраво виражена, то необхідно позбавлятися від конкретних ознак кишкового грипу. Як правильно лікуватися і як боротися з різними симптомами?

1. Запобігання зневоднення. При діареї організм втрачає багато солей і води, тому потрібно більше пити розчинів солей. Але дотримуватися при цьому кілька правил: не можна пити насильно, це може викликати блювоту, що ускладнить перебіг хвороби. Щоб запобігти зневоднення, в аптеці потрібно придбати розчини солей, наприклад, «Регідрон» (1 пакетик порошку розчиняється в 1 літрі води). Ліки приймається по 50 мл кожен 30 хвилин. «Регідрон» можна замінити фізіологічним розчином (1 ч.л. солі розводиться в 1 літрі води), п’ється так само.

2. Харчування під час хвороби. Якщо немає апетиту, не можна їсти насильно. Харчуватися потрібно часто, але невеликими порціями, щоб не викликати блювотні рефлекси. Бажано готувати ягідний кисіль, рисову кашу, курячий бульйон і т.д. З раціону прибрати молочні продукти, вони – сприятлива для бактерій середу, а також їжу, багату вуглеводами.

3. Висновок токсинів. Лікарі призначають «Полісорб», «Смекту» або активоване вугілля.

4. Допомога ШКТ. Під час хвороби в організмі недостатня кількість ферментів, тому необхідний прийом ферментних препаратів (наприклад, «Мезиму» або «Фесталу»), бактерійних лактомістких препаратів («Лінекс», «Ацилакт», «Лактобактерин»).

5. Зниження температури. У дорослих при кишкової інфекції температура тіла підвищується до 37,7, у дитини вона може досягати 39,5. Приймати жарознижувальну можна тільки в тому випадку, якщо показники вище 38,5. Для цього можна випити Парацетамол або інші препарати для зниження температури, зробити обтирання горілкою.

При виникненні ротавірусної інфекції, як лікувати самостійно вирішувати не варто, особливо якщо захворювання протікає складно. При тривалій діареї, гострих болях, високій температурі, прогресуванні хвороби, появі нових симптомів – необхідно без зволікань звернутися до лікаря. У таких випадках потрібне стаціонарне лікування.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

Профілактичні заходи проти ротавірусу ділять на специфічні і неспецифічні. Перші – це вакцини, вони приймаються орально, але доступні тільки в країнах Європи та США. В Україні лікарі рекомендують дотримуватися правил санітарних процедур та особистої гігієни:

· своєчасна ізоляція хворих дітей і дорослих на період хвороби;

· миття рук з протягом всього дня і перед кожним прийомом їжі;

вживання безпечних продуктів і питної води (обов’язково кип’яченою!). Не забувайте стежити за терміном придатності продуктів і ретельно мити фрукти і овочі. При несприятливому епідемокруженіі їх можна замочувати на 10 хвилин у 3% оцтової кислоти.

Ротавірусна інфекція – заразне захворювання, тому хворих потрібно обов’язково ізолювати, щоб не допустити епідемії. При перших ознаках і гострому перебігу кишкового грипу потрібно звернутися до лікаря (терапевта або інфекціоніста).

Обережно: кліщі!

Багато-хто, повернувшись з перших теплих пікніків, прогулянок по ботанічному саду або парку, раптом починають свербіти. Придивившись уважніше, «що ж там свербить», постраждалі виявляють у себе на шкірі маленькі чорні присоски — кліщів.

Чим небезпечні кровососи?

Кліщі активні з середини травня до кінця вересня. Піки активності — в травні і серпні. Кусючі вампіри небезпечні тим, що здатні передавати різні інфекційні захворювання: рикетсіози, спірохетози, вірусні лихоманки. Найважче захворювання з цієї колекції — кліщовий енцефаліт (від грец. «енцефалон» — мозок) — запалення головного мозку, яке може призвести до смерті. Перші симптоми будь-якого з цих захворювань можуть початися від 2-х днів до 2-х тижнів після укусу.

Запобіжні заходи

Збираючись на прогулянку, одягайте світлий одяг. На ній кліща помітити легше, ніж на темному. Бажано, щоб манжети були на резинці. Футболку заправте у брюки, брюки — у шкарпетки. Одягніть головний убір.
Обробіть одяг у місцях можливого переповзання кліщів з одягу на тіло репелентом — засобом, що відлякує кліщів. З препаратів цієї групи найбільш відомі Претікс, Діптерол, Перманон, Біба. Поцікавтеся ними в аптеці. Врахуйте, що репелент діє тільки 3-4 години, тому при більш тривалій прогулянці його потрібно нанести повторно. У людей, схильних до алергії він може викликати серйозну реакцію непереносимості.
Обходьте стороною кущі. Адже, всупереч широко поширеній думці, кліщі сидять не на деревах і не падають зверху. Улюблене місце їх проживання — звернені до півдня сонячні схили, вкриті кущами висотою від 5 см до 1 метра. Як правило, людину, що йде лісом кліщі атакують на рівні його гомілок, колін і стегон.
Під час прогулянки якомога частіше оглядайте себе, також дивіться на гілки кущів, біля яких влаштовуєтеся на пікнік. Розпізнати кліща просто: він схожий на коричнево-червоного клопа. По приходу додому також обов'язково огляньте своє тіло або попросіть це зробити когось із близьких. Улюблені місця прикріплення кліщів — вуха, шия, пахви, живіт, пах, внутрішня сторона кистей і стегон.

Що робити, якщо виявили паразита?

Якщо кліщ є, бажано скоріше витягнути його — чим довше паразит буде смоктати кров, тим більша ймовірність, що цей павук, якщо він носій якоїсь хвороби, заразить вас нею.

Витягувати його слід лише в тому випадку, якщо ви зможете обробити місце укусу кліща ляпісним олівецем, йодом, розчином сулеми або іншим антисептиком — так ви врятуєте себе від зараження рани. Ні в якому разі не можна розчавлювати «вампіра», так як тоді віруси з розчавленого павука (якщо вони в ньому є) потраплять в ранку. Якщо у вас під рукою немає цих препаратів, то не варто приступати до самостійного видалення кліща — якомога швидше дістаньтеся до травмпункту.

Антикліщова аптечка

Якщо антисептик є, то після обробки місця укусу (коло діаметром 1 см, разом з кліщем) є кілька способів витягнути його самостійно. Для цього вам знадобиться зібрати антикліщову аптечку.

Флакончик йоду
Ватку
Трохи соняшникової олії
Обручку
Нитку
Щипчики для брів

Йде операція!

1. Спочатку «операції» обробіть місце укусу йодом, а на обличчя вдягніть маску. Маска потрібна для захисту дихальних шляхів на випадок, якщо павук, який напився крові, лопне і в повітрі утворюється аерозоль зі збудниками болячок, які переносять кліщі.

2. Перший спосіб видалення — покласти навколо кліща обручку, щільно притиснувши його до шкіри і наповнити простір над кліщем соняшниковою олією. Тоді павуку буде нічим дихати і він відпаде сам. Правда, чекати треба довго, до 10 хвилин.

3. Буває, що спосіб з обручкою не допомагає. Тоді беріть міцну нитку, зробіть на ній петлю і, накинувши її на комашку, стягніть її якомога ближче до хоботка. Потім починайте обережно рухати кінцями мотузки вправо-вліво. Різкі рухи недопустимі — черевце кліща може відірватися, залишивши в шкірі голову, що буде заподіювати дискомфорт. Як правило, через 2-3 хвилини таких «тортур» гад відпадає.

4. Якщо видалити паразита ниткою не вдається, це можна зробити за допомогою щипчиків для брів. Затиснувши їх кінцями черевце кліща, крутіть приборчиком проти годинникової стрілки. Хвилина — і кліщ в «лещатах»!

5. Якщо при витяганні кліща його головка все-таки відірвалася, місце присмоктування протирають ватою або бинтом, змоченими спиртом, а потім видаляють головку стерильною голкою (попередньо прожареною на вогні). Так, як ви видаляєте звичайну занозу.

Терміново до лікаря, якщо

1. На місці укусу утворилася червона пляма.

2. Збільшилися лімфовузли.

3. Підвищилася температура.

4. З'явилися м'язові болі.

5. З'явився висип, по всьому тілу.

Ці ознаки можуть говорити, що все-таки підхопили кліщову хворобу.

Вітряна віспа

Причини

Симптоми

Ускладнення вітряної віспи

Лікування

Хворих лікують зазвичай удома; госпіталізують тільки дітей з тяжкими або ускладненими формами.

Лікування

При високій температурі і ослабленому організмі, дитині необхідно рясне пиття з великим вмістом вітаміну С, який міститься в апельсиновому, грейпфрутовим соку. Сік можна пити без обмеження протягом усього дня, замінюючи їм воду та інші напої.
Під час хвороби у дитини знижений апетит, тому харчування має бути легкозасвоюваним і лікувальним. Краще, якщо це будуть пюре зі свіжих ягід і свіжих овочів.
Сік суниці має загальнозміцнюючу і протимікробну ефектом, нормалізує порушений обмін речовин.

Шановні батьки ,якщо у вашої дитини виявиться висип звертайтись до лікаря!

23.07.2021

Електротра́вма— травма, що виникає при доторканні неізольованих електродротів, увімкнених у мережу внаслідок чого в організмі людини відбуваються важкі місцеві та загальні зміни, які часто та швидко закінчуються смертю.

Проблема електричної травми, стала актуальною порівняно недавно. На сьогодні постійне збільшення кількості джерел електроенергії, пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу, безумовно, підвищує рівень комфортності життя, але в той же час обумовлює стабільність частоти виникнення електротравм і електроопіків.

Класифікація:

1. легка електротравма— судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;

2. електротравма середньої важкості— судомне скорочення м'язів і втрата свідомості, ЕКГ в нормі;

3. важка електротравма— втрата свідомості і порушення серцевої і дихальної діяльності;

4. украй важка електротравма— клінічна смерть.

Симптоми

Хворий миттєво втрачає свідомість, відмічаєтьсясудомнескорочення м'язів, зупинкадихання, різкий розлад серцевої діяльності.

Якщо ураження не призвело до моментальної загибелі та через деякий час свідомість постраждалого відновилася, то в нього визначається головний біль, сонливість, загальна млявість. Місцево відмічаються слідиопікуу вигляді жовтувато-бурих плям та смуг.

Електричні травми являють собою чітко виражені місцеві пошкодження тканин організму, викликані впливом електричного струму або електричної дуги. Зазвичай це ураження шкіри, рідше— інших м'яких тканин, а також зв'язок і кісток. У більшості випадків електротравми виліковуються і працездатність потерпілого відновлюється повністю або частково. В окремих випадках, зазвичай при важкихопіках, травми можуть призвести до загибелі людини.

Розрізняють такі електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія.

Перша допомога: необхідно швидко відімкнути струм та негайно розпочатиштучне дихання, яке слід проводити упродовж тривалого часу (декілька хвилин), до повного відновлення самостійних та глибоких дихальних рухів грудної клітки.

УВАГА!

Шановні батьки і діти будьте обережні з електрострумом !

Що таке менінгіт?

Менінгіт— Небезпечне захворювання, що супроводжується запаленням оболонок головного та спинного мозку. Хвороба може виникнути як самостійно, так і в якості ускладнення іншого процесу.

Існує кілька класифікацій менінгітів. По етіології менінгіт може бути бактеріальних, вірусних, грибкових; за характером запального процесу — гнійним і серозним. За течією виділяють гострий, підгострий і хронічний менінгіт; за походженням — первинний і вторинний (виник на тлі іншого захворювання).

Найпоширенішими симптомами менінгіту є головний біль, оніміння шиї, висока температура, порушення свідомості, боязнь світла і підвищена чутливість до звуків. Серед неспецифічних симптомів — дратівливість і сонливість.

Причини менінгіту

Найчастіше причинами менінгіту є бактерії або вірус, що вражають м’які оболонки мозку і цереброспінальну рідину.

У дітей причиною менінгіту стають переважно ентеровіруси, проникаючи в організм через їжу, воду, брудні предмети.

У дорослих переважає бактеріальний менінгіт, збудником якого є бактерії Streptococcus pneumoniae і Neisseria meningitidis. Ці бактерії не викликають менінгіту, перебуваючи в горлі і носі, але потрапляючи в кров, цереброспінальну рідину і м’які тканини головного мозку, провокують запалення.

Іноді причиною менінгіту стають інші види бактерій. Стрептокок групи В часто викликає захворювання у новонароджених, інфікованих під час пологів або після них. Listeria monocytogenes також вражає переважно немовлят і літніх людей.

Також менінгіт часто розвивається як ускладнення різних захворювань і травм голови.

Захворювання може передаватися при пологах, повітряно-крапельним шляхом, через слизові оболонки, брудну воду, їжу, укуси гризунів і комах.

Симптоми менінгіту

Симптомами менінгіту, що проявляються найчастіше, є головний біль, оніміння (ригідність) м’язів шиї, пропасниця, порушення свідомості (аж до коми), підвищена чутливість до світла і звуку. У хворого спостерігаються нудота і блювота, загальна слабкість, порушення серцевого ритму, м’язовий біль. Менінгеальний синдром виражається симптомами Керінга і Брудзинського: хворий не може згинати шию, розігнути ногу в колінному суглобі. Гіперестезія проявляється в гіперчутливості: людина не може виносити яскравого світла, гучних звуків, дотиків.

Часто передвісником менінгіту стає інфекція верхніх дихальних шляхів, але прийом антибіотиків може згладити загальну картину захворювання. При ослабленні імунної системи менінгіт може протікати або в якості легкої інфекції з незначним підвищенням температури і головним болем, або швидко перерости в кому.

Менінгіт діагностується завдяки дослідженню ліквору і люмбальної пункції.

Бактеріальні менінгіти зазвичай починаються гостро, менінгеальні симптоми яскраво виражені. Серозний туберкульозний менінгіт має поступовий характер течії.

До поразок мозкової оболонки часто призводять різноманітні хронічні захворювання: туберкульоз, сифіліс, саркоїдоз, токсоплазмоз, бруцельоз.

Види менінгіту

Бактеріальний менінгітвиникає зазвичай через проникнення в центральну нервову систему бактерій пневмокока, менінгококу, гемофільної палички.

1) Гемофільної паличкипровокує захворювання переважно у дітей до 6 років, рідше — у дорослих. Виникає воно на тлі таких хвороб, як пневмонія, отит, цукровий діабет, алкоголізм, черепно-мозкові травми, синусит.

2) Менінгококовий менінгітзазвичай протікає досить важко; може виникати геморагічний висип у вигляді плям (зірочок) різного розміру. Плями локалізуються на ногах, стегнах і сідницях, слизових оболонках і кон’юнктиві. Хворого турбує озноб, сильний жар, можлива інтоксикація.

3) Пневмококовий менінгітзустрічається досить часто і протікає з виникненням пневмонії приблизно у половини хворих. Найважче захворювання переносять люди, хворі на цукровий діабет, алкоголізм, цироз печінки. Симптомами є ураження свідомості і черепних нервів, парез погляду, епілептичні напади. Пневмококовий менінгіт може повторюватися і часто призводить до смерті.

Бактеріальні менінгіти можуть призвести до таких ускладнень як шок, ендокардит, гнійний артрит, порушення згортання крові, пневмонія, електролітні розлади.

Вірусні менінгітипочинаються з симптомів того інфекційного захворювання, яке стало їх причиною. Такі менінгіти протікають з помірною лихоманкою, сильним головним болем і слабкістю. При цьому у хворих слабо виражені менінгеальні симптоми. Хвороба найчастіше перебігає без розладів свідомості.

Туберкульозний менінгітзараз часто є одним з перших клінічних симптомів туберкульозу. Раніше ця форма захворювання завжди закінчувалася летальним результатом, але зараз, при адекватному лікуванні смертність становить 15-25% усіх випадків хвороби. Починається туберкульозний менінгіт з підвищення температури, головного болю, блювоти. З’являються менінгеальні симптоми, черепні нерви уражаються.

Лікування менінгіту

Лікування менінгіту завжди повинно мати комплексний характер і проводитися в лікарні. Хворому показаний постільний режим, прийом антибіотиків та противірусних препаратів. Іноді тяжкі стани хвороби вимагають реанімаційних процедур. При правильному і своєчасному лікуванні менінгіт повністю виліковний.

Для профілактики деяких видів менінгіту роблять щеплення, діючу близько 4 років, але захиститься від хвороби на 100% неможливо. Головне вчасно діагностувати її і негайно почати лікування.

Вплив куріння та алкоголю на організм підлітка

Алкоголь як чинник ризику захворюваності

“Алкоголізм . мертвою хваткою тримає людство . і збирає з нього жахливу данину пожираючи молодість, підриваючи сили, подавляючи енергію, гублячи кращий цвіт роду людського”.

Джек Лондон.

Вживання алкогольних напоїв належить тільки до медичних, але й до соціальних бід. У всіх країнах світу проводиться активна боротьба з цим злом, видається безліч книжок, в яких переконливо доводиться шкідливість і підступність алкоголю, проте кількість осіб, котрі вживають алкоголь, не зменшується. Разом з тим, навіть нерегулярний прийом незнаних доз алкоголю токсично впливає на організм. Так, алкоголь нейтралізує вітамінів групи В, які необхідні для нормального проведення нервових імпульсів, блокує дію Фотієвої кислоти, яка є одним із чинників оновлення клітин організму. Згідно даних ВООЗ, алкоголь є причиною кожного третього випадку смерті у світі.

Вживання алкоголю призводить до збільшення вмісту в крові холестерину, який, змінюючи стан стінки кровоносних судин, викликає розвиток атеросклерозу, що часто призводить до інфаркту або інсульту. В результаті хронічного отруєння серцевого м’яза продуктами розпаду алкоголю порушуються нормальний перебіг обмінних процесів в міокарді, його скоротлива та провідна функція. При частих повторних прийомах алкоголю м’яз серця робиться слабким, дряблим, порожнини серця розтягуються, на поверхні серця та в проміжках між м’язовими волокнами відкладається жир. Це значно утруднює роботу серця – виникають аритмії, розвивається серцева недостатність.

Підвищений артеріальний тиск також часто обумовлений вживанням алкогольних напоїв.

Етиловий спирт всмоктується в шлунку та тонкому кишківнику. З током крові він потрапляє в усі органи і тканини, де уповільнює та порушує перебіг метаболічних процесів. Внаслідок того, що переробка нейтралізація алкоголю відбувається в печінці, у людей, котрі зловживають алкоголем, часто виникають хронічні захворювання жовчевидільних шляхів та печінки. Серед них особливо небезпечним є алкогольний цироз печінки.

Вживання алкоголю може викликати варикозне розширення вен стравоходу.

При сильному кашлі або блювоті можливе виникнення інтенсивних кровотеч, які часто закінчуються смертю. Окрім того, алкоголь сприяє розвиткові запалення підшлункової залози. При цьому порушується продукція інсуліну, внаслідок чого виникає таке тяжке захворювання, як цукровий діабет.

Негативно впливає алкоголь і на нирки сечовидільні шляхи, якими видаляються профекти його метаболізму.

У людей, котрі зловживають алкоголем тривалий час, виникають різноманітні ураження нервової системи, з яких найбільше поширеними є ураження периферичної нервової системи – алкогольні полі невропатії. Ці захворювання розвиваються напроти певного часу. Поступово в кінцівках з’являються відчуття “затерпання”, “повзання мурашок”, “поколювання”. Можливе значне зниження чутливості на стопах та кистях рук.

Дуже вразливою до токсичного впливу алкоголю є центральна нервова система. Перші впливи алкоголю на ЦНС з’являються ще через 5-7 хвилин після його прийому.

Важливо зазначити, що вживання алкоголю значно погіршує перебіг всіх захворювань, якими страждає людина. Алкоголь підвищує сприйнятливість організму до інфекційних захворювань, також дуже легко захворіти раковими захворюваннями.

Куріння як чинних ризику захворюваності.

Куріння – один зі основних чинників ризику, які сприяють розвиткові хронічних захворювань бронхолегеневої системи. Шкідливі речовини тютюнового диму і зовнішнього повітря та бактерії не видаляються назовні, а осідають в бронхах. Розвиваються запальні процеси, внаслідок яких зменшується прохідність бронхів і порушується нормальне дихання. Ті, хто курять, у 10-30 разів більше ризикують захворіти будь-якими респіраторними захворюваннями, ніж ті, хто не курять. Смертність серед курців, котрі страждають хронічним бронхітом, вища в 21 раз.

Куріння є чинником ризику виникнення хвороб печінки, підшлункової залози, шлунку та кишківника. Доведено, що куріння призводить до розвитку гастриту. Виразки шлунку та дванадцятипалої кишки. Ці захворювання у курців зустрічаються на 60% частіше, ніж у людей, котрі перебувають в аналогічних умовах, але не курять.

Внаслідок гальмування скоротливої та рухливої функції шлунку і кишківника у курців зникає апетит, погіршується травлення, виникають розлади.

Під впливом куріння знижується насиченість крові киснем і розвивається кисневе голодування , від якого передусім страждає головний мозок.

Внаслідок куріння в організмі руйнується значна кількість аскорбінової кислоти – вітаміну С. Встановлено, що одна викурена цигарка позбавляє організм 25 мг аскорбінової кислоти.

Нестача аскорбінової кислоти згубно діє і на стан нервової системи: підвищується стомлюваність, погіршується пам’ять. Підлітки, які починають курити, звичайно погано вчаться.

Звичайна швидкість реакції людини на подразнення становить 0,5 секунди. При курінні вона подовжується до 1 секунди, тобто вдвічі. Що це означає?

Скажімо, у водія автомашини збільшується вдвічі час гальмування. При швидкості 60 км на годину за цей час машина пройде зайвих 8 м, це може спричинитися до катастрофи, загибелі людей. А спорті? Уповільнена реакція воротаря-хокеїста коштуватиме команді кількох пропущених шайб. Уповільнена реакція в тенісі – це пропущені м’ячі. Людина з поганою реакцією не може грати у футбол.

Тютюн негативно впливає не тільки на швидкість, а й н чіткість реакції.

Під впливом нікотину погіршується гострота зору. Куріння знижує м’язову силу, заважає нормально працювати, старить людину.

12.05,2021

Багато батьків задаються питанням про те, чи так важливо і потрібно лікувати молочні зуби дитини. Хтось вважає, що хворі карієсом зуби чіпати не варто, адже незабаром їх змінять здорові корінні.Таку думку не вірно в корені, цим можна завдати дитині шкоду, спровокувавши розвиток деяких серйозних захворювань. Тому регулярні відвідування стоматолога повинні стати доброю традицією, починаючи з віку двох-трьох років.

Чим же може бути чревате несвоєчасної звернення до зубного лікаря? По-перше, на місці хворого карієсом або пульпітом молочного зуба з великою ймовірністю зросте хворий тим же самим постійний зуб. А в деяких випадках корінний зуб може вирости абсолютно неправильної форми або ж не вилізти зовсім.

По-друге, хворі зуби можуть стати причиною неправильного прикусу, який згодом доводиться виправляти роками, піддаючись дорогим і болючим процедурам. До того ж, якщо дитина відчуває постійні больові відчуття в одному і тому ж зубі, він постарається виключити цей зуб з процесу жування, відкушування, а тут це призводить до порушень у формуванні щелепно-лицьових кісток, м'язів. А мало задіяні в своїй основній роботі зуби через деякий час атрофуються, стануть крихкими і можуть взагалі зруйнуватися.

Процес жування дитини з хворими зубами буває порушений, а це веде до того, що порушується і робота всього шлунково-кишкового тракту. А це в більшості випадків призводить до захворювань травної системи, з якими людина може промучувати все життя.

Хворі зуби також можуть призводити не тільки до порушення процесу жування, але і до неправильного вимові звуків, а як наслідок і порушення мови.

Ну і звичайно, самим небезпечним наслідком може стати те, що інфекції з ротової порожнини мають прямий шлях всередину організму, тому можуть виникнути запальні захворювання багатьох внутрішніх органів.

Захворювання зубів можна запобігти, якщо слідувати нескладним правилам. За порожниною рота необхідно стежити вже з самих перших місяців життя дитини. До року чистка зубів повинна проводитися спеціальною силіконовою щіточкою, а після року вже можна купити дитині зубну щітку. Паста також повинна бути спеціальної. Відвідувати стоматолога необхідно регулярно. Ну а головною умовою для збереження зубів здоровими є правильно харчування.

Шановні батьки не відмовляйтесь від санації ротової порожнини дитині!

Туберкульоз (етіологія і патогенез)

Туберкульоз (сухоти)- інфекційна хвороба» яку спричинюють мікобактерії туберкульозу. У людини захворювання найчастіше викликають мікобактерії людського типу, рідше - бичачого. Збудник туберкульозу досить стійкий у зовнішньому середовищі, особливо при низькій температурі, проте швидко гине під дією прямих сонячних променів і при кип'ятінні. В частках мокротиння, на предметах домашнього вжитку, книжках мікобактерії туберкульозу залишаються життєздатними декілька місяців.
Джерелом зараження є хворі на туберкульоз люди або тварини (переважно корови, рідко собаки, кішки). Людина може заразитися при вдиханні часток слини, мокротиння, пилу, в яких міститься збудник туберкульозу (аерогенна передача). В таких випадках розвивається туберкульоз органів дихання. Можливе зараження через травний канал у разі вживання зараженого мікобактеріями молока, м'яса. Тоді первинне туберкульозне ураження локалізується в кишках, мезентеріальних або периферичних лімфатичних вузлах. Іноді відбувається контактне зараження, наприклад, у працівників сільського господарства (при доїнні хворих корів), лікарів (патологоанатомів, хірургів). Хворі на туберкульоз матері народжують, як правило, здорових дітей; описані лише рідкісні випадки внутрішиьоутробного зараження дитини.
Перше інфікування мікобактеріями туберкульозу настає звичайно в дитячому або підлітковому віці, рідше - у дорослих осіб. Після потрапляння в організм людини мікобактерії розносяться по кровоносних і лімфатичних судинах, що зумовлює сенсибілізацію та імунобіологічну перебудову організму. Внаслідок цього можлива вперше позитивна реакція на туберкулін, наявність якої встановлюють за допомогою туберкулінової проби («віраж» туберкулінових реакцій). Позитивні реакції на туберкулін відзначаються через 4-6 тиж після інфікування, деколи лише через 3 міс. Інфікування мікобактеріями туберкульозу не завжди спричинює розвиток захворювання, бо людина має вроджену природну опірність до нього. Так, за деякими даними, інфікованість мікобактеріями туберкульозу спостерігається майже у 80 % населення, проте захворюють 1-3 % інфікованих.
Туберкульоз частіше розвивається при багаторазовому масивному потраплянні в організм мікобактерій туберкульозу, їх високій хвороботворній здатності, зниженій опірності організму. Мають значення спадково обумовлені властивості імунної системи. Найчастіше діти чи підлітки, у яких виявляють віраж туберкулінових реакцій, почувають себе здоровими. При об'єктивному обстеженні у них не знаходять відхилень від норми, хоч збудник циркулює в організмі й здатен до розмноження і формування хворобливих змін. Особлива небезпека існує протягом року з часу появи позитивних реакцій на туберкулін (ранній період первинної туберкульозної інфекції), тому такі діти або підлітки повинні перебувати під диспансерним наглядом.
Туберкульоз, що розвинувся внаслідок первинного інфікування, називають первинним. Для нього характерні ураження лімфатичної системи (особливо внутрішньогрудних лімфатичних вузлів), схильність до генералізації. У деяких дітей чи підлітків одночасно з віражем туберкулінових реакцій з'являються симптоми інтоксикації, однак при ретельному клінічному і рентгенологічному дослідженні відхилень від норми не знаходять. Такий стан діагностують як долокальну форму первинного туберкульозу - туберкульозну інтоксикацію.
При масивнішому надходженні в організм інфекції та нижчій його опірності крім явищ інтоксикації розвиваються локальні специфічні зміни у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах (туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів) або запальні зміни в легеневій тканині, лімфатичних вузлах кореня легені і лімфатичних судинах (первинний туберкульозний комплекс). Ці форми первинного туберкульозу можуть стати причиною серйозних ускладнень, проте звичайно під впливом лікування відбувається їх загоєння. Найчастіше на цьому первинний туберкульоз завершується. Внаслідок інфікування і перенесеного первинного туберкульозу розвивається певний інфекційний імунітет. Позитивні реакції на туберкулін в інфікованих осіб зберігаються довічно. інколи в осіб старечого віку вони згасають.
інфіковані люди або ті, хто переніс первинний туберкульоз, у більшості випадків залишаються здоровими. Проте набутий імунітет несталий. У ділянках залишкових змін після перенесеного первинного туберкульозу зберігаються протягом багатьох років життєздатні мікобактерії, які можуть стати джерелом розвитку вторинного туберкульозу. Вторинним називається туберкульоз, який виник у раніше інфікованому організмі (в осіб з позитивними реакціями на туберкулін, що спостерігалися впродовж тривалого часу), на тлі певного, хоча й несталого інфекційного імунітету. Через це він здебільшого набуває характеру обмеженого органного процесу. Спричинити розвиток вторинного туберкульозу може нове зараження (супсрінфекція), проте частіше його причиною стає реактивація процесу в місці залишкових змін після перенесеної в дитинстві інфекції. Така реактивація відбувається внаслідок зниження опірності організму під впливом важких умов праці, неповноцінного харчування, переохолодження, супутніх захворювань, імунодепресивної терапії тощо.
Якщо інфекція проникає по бронхах, то в легенях формуються нечисленні вогнища туберкульозного запалення невеликого розміру (до 1 см) на обмеженій площі (вогнищевий туберкульоз) або більші фокуси специфічної пневмонії, які займають часточку легені, сегмент, частку або навіть всю легеню (інфільтративний туберкульоз). Поширення інфекції з плином крові призводить до утворення множинних вогнищ симетрично в обох легенях, деколи з ураженням інших органів (дисемінований туберкульоз). При повноцінному лікуванні можливе вилікування цих форм з повним розсмоктуванням специфічних змін, формуванням обмежених рубців і ущільнених вогнищ (малі залишкові зміни після вилікування туберкульозу) або масивного сполучнотканинного ущільнення легеневої тканини (цироз, циротичний туберкульоз). Якщо фокус сирнистого некрозу (казеозу) в центрі інфільтрату інкапсулюється, а перифокальна інфільтрація розсмоктується, то формується туберкульома. Розпад в легенях туберкульозних вогнищ та інфільтратів, утворення каверн і фіброзу (пневмосклерозу) зумовлює розвиток кавернозного і фіброзно-кавернозного туберкульозу. Руйнування легеневої тканини є новим етапом у розвитку туберкульозного процесу, який започатковує поширення інфекції по бронхіальному дереву (бронхогенна дисемінація) і може спричинити низку ускладнень. Отже, передумовою успішного лікування туберкульозу є його своєчасне виявлення - до сформування незворотних змін у легенях.

Манту. Реакція манту. Реакція манту у дітей.

В наш час, багато батьків ставляться з великим побоюванням і недовірою до різних щеплень, пробі манту і вакцинації вцілому. Але роль щеплень в нашому житті і житті наших дітей не можна недооцінювати. Деякі з них, новонародженим малюкам ставлять у перші дні життя, ще в пологовому будинку. Одна з таких щеплень — БЦЖ, щеплення проти туберкульозу. Вона робиться в період з 3 по 7 день життя дитини, крім того, планом вакцинації РФ передбачена ревакцинація дітей у віці 7 і 14 років. Перед ревакцинацією роблять пробу, з допомогою якої перевіряють організм на наявність в ньому інфекції туберкульозу, і відповідно, чи можна робити щеплення дитині. Ось саме цю пробу і називають реакція манту.

Реакція манту у дітей.

Реакція манту у дітей — це реакція організму дитини на потрапляння в нього туберкуліну. Реакція манту проводитися шляхом введення невеликої кількості туберкуліну під шкіру. Туберкулін це екстракт мікобактерій (паличка Коха), вперше розроблений в 1890 році, лікарем Робертом Кохом.

Трохи пізніше французький лікар Манту, запропонував використовувати туберкулін для діагностики туберкульозу, шляхом введення препарату під шкіру. Саме цей метод використовується на території нашої країни, і по сей день.

Реакція манту робиться щороку, всім дітям у віці від 1 до 14 років. Важливо розуміти, що реакція манту у дітей, це діагностичний метод, і вона не є щепленням, так як не містить у собі паличку Коха. Тому всі побоювання батьків, про те, що їх дитина, в результаті проведення реакції манту, може заразитися туберкульозом, безпідставні.

Реакція манту у дітей — принцип дії.

Після введення під шкіру на зап’ясті, туберкуліну, виникає місцева реакція у вигляді невеликого почервоніння та ущільнення шкіри. Це частина Т-лімфоцитів, знайомих з інфекцією туберкульозу, та відповідальних за знищення мікобактерій, збирається навколо місця уколу. Саме від кількості Т-лімфоцитів і залежить ступінь почервоніння, чим їх більше, тим більшого розміру стає почервоніння місця навколо уколу.

Якщо почервоніння шкіри невеликого розміру, значить організму дитини мікобактерії інфекції туберкульозу мало знайомі, і реакція манту вважається негативною. Якщо папула великого розміру, значить в організмі дитини присутні мікобактерії, і реакція манту у дітей, в цьому випадку вважається позитивною. Проте, забігаючи вперед, хочеться відзначити, що це зовсім не означає, що дитина хворіє туберкульозом, але про це трохи пізніше.

Реакція манту у дітей — протипоказання.

Кожному батьку корисним буде знати про те, що існує ряд протипоказань до проведення реакції манту у дітей:

§ Наявність у дитини, якого-небудь шкірного захворювання (дерматит, екзема іт.д.)

§ Алергія

§ Епілепсія

§ Температура тіла.

Крім того, за місяць до того, як зробити манту, не рекомендується робити якісь інші щеплення. Також, не можна робити щеплення у день проведення реакції манту у дітей.

Реакція манту у дітей — оцінка результату.

Через 1-2 дні, навколо місця уколу реакції манту, з’являється «пуговка», — невелике, ущільнення або почервоніння шкірного покриву. На третій день, за допомогою прозорої лінійки, лікар заміряє розміри ущільнення (інфільтрат), при цьому, почервоніння навколо ущільнення, до уваги не приймається. Його розмір має значення, тільки при відсутності інфільтрату.

Залежно від характеру і розміру почервоніння, реакція манту у дітей може бути:

§ Негативна— розмір почервоніння менше 1 мм, або реакції взагалі не спостерігається. Така реакція манту у дітей означає, що мікобактерій у організм, ніколи раніше не потрапляли. Хоча, справедливості заради, варто зауважити, що негативна реакція манту може бути і в тому випадку, якщо з моменту зараження туберкульозом, минуло менше 2,5 місяців, а також у дітей з серйозно ослабленим імунітетом.

§ Сумнівна— невелике почервоніння, розмір ущільнення менше 4 мм.

§ Позитивна— розмір ущільнення складає 5-16 мм. В цьому випадку, реакція манту у дітей говорить про існування імунітету до інфекції туберкульозу.

§ Позитивна, сильно виражена (гіперергічна)— розмір ущільнення понад 17 мм. Така реакція манту у дітей, нерідко супроводжується появою, на місці уколу, невеликих гнійників, і часто підтверджує факт зараження дитини на туберкульоз. Однак, подібна реакція може бути за умови що дитина зовсім недавно перехворіла якимось інфекційним захворюванням або має схильність до алергічних реакцій.

Позитивна реакція манту у дітей, може бути викликана дією поствакцинального імунітету. У цьому випадку, папула має рожевий колір без присутності чітких обрисів, і як правило, досить швидко зникає, не залишаючи після себе пігментної плями.

«Віраж» реакції манту у дітей.Крім величини ущільнення, важливим параметром реакції манту у дітей, вважається збільшення розміру папули у порівнянні з результатом минулого року. Така зміна називається «віраж» реакції манту. Саме цей параметр, дає лікареві можливість, з високим ступенем імовірності діагностувати можливе інфікування.

«Бустерний ефект».При проведенні реакції манту у дітей, частіше, ніж 1 раз в рік, чутливість Т-лімфоцитів до туберкуліну, посилюється. Відповідно, діаметр ущільнення збільшується, і результат виходить хибнопозитивним.

У будь-якому випадку, якщо реакція манту у дитини, здається лікаря підозрілим, то дитину направляють на консультацію до фтизіатра та додаткове обстеження в тубдиспансер.

Шановні батьки!Не відмовляйтесь від реакції МАНТУ!Здоров’я вашої дитини важливе за все!

Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика

До гострих кишкових інфекцій відносяться : черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготовлене з порушенням гігієнічних вимог. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових святкувань. Основними причинами спалахів є нехтунання елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності. Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Захворювання проявляється в вигляді тих чи інших порушень функцій органів травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкі болі в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла. Від хворої людини збудник з виділеннями попадає в зовнішнє середовище. Тривале виживання мікробів в зовнішньому середовищі, забруднення ними води, фруктів, овочів, харчових продуктів при вживанні яких відбувається зараження здорових осіб, ставить ці інфекції в ряд найбільш розповсюджених в даний час. Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання. Зберігати продукти харчування тільки у спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб. Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі, споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продукції;- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском;- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, а у разі повторного споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;- не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);- не приготовляти багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо)та не зберігати їх без халадильного обладнання, при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом.

З метою попередження виникнення та розповсюдження гострих кишкових інфекцій в осінньо-зимовий період треба виконувати прості правила, які допоможуть залишатися здоровими.

Захворіти на кишкові інфекції можна через:
- вживання немитих овочів та фруктів;
- вживання продуктів з порушеними умовами/термінами зберігання або виготовлених при неналежній термічній обробці;

Попередити кишкові інфекції можна, дотримуючись гігієнічних правил:
- мийте руки з милом перед приготуванням їжі, її споживанням та після відвідування туалету;
- ретельно мийте овочі та фрукти або обдавайте їх окропом перед вживанням;
- купуйте продукти харчування лише в місцях санкціонованої торгівлі;
- дотримуйтесь термінів та умов зберігання продуктів, не складайте разом сирі та термічно оброблені продукти;
- вживайте продукти після достатньої термічної обробки, в жодному разі не вживайте продукти та страви сумнівної якості.

Пам'ятайте, що хвороба проявляється не відразу. Період від моменту інфікування до перших проявів захворювань найчастіше продовжується від 2 до 7 діб. Згодом проявляються характерні ознаки захворювання: слабкість, головний біль, блювота, болі в животі, пронос, підвищення температури. У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання слід терміново звернутися до лікувально-профілактичного закладу.

Запобігання отруєнь грибами, рослинами та їх насінням.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які -- ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів -- при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

Ø збирати гриби тільки з дорослими;

Ø збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

Ø ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

Ø намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

Ø не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

Ø пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

Ø ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

Ø будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте -- без грибів можна прожити!

Харчове отруєння

Харчові отруєння , особливо влітку, зазвичай бувають викликані сальмонелою і відносяться до типів гастроентеритів, які є найчастішою причиною звернення в "Швидку допомогу".

Гастроентерит -захворювання шлунку і кишечника, його викликає бактеріальна або вірусна інфекція. Заразитися ним можна при контакті з хворим. Поширення хвороби деколи приймає масштаби епідемії. Ще один шлях зараження - споживання забрудненої води або несвіжої їжі. Симптоми гастроентериту і сальмонельозу зазвичай проявляються через 1-3 дні після інфікування, до них відносяться діарея і блювота, жар і спазми шлунку. До групи найвищого ризику належать діти, а також літні і хворі люди, які особливо уразливі через схильності зневоднення, посилює гастроентерит. Важливо взяти до уваги заходи профілактики, особливо влітку:

- Пильно стежте за свіжістю яєць і страв, до складу яких вони входять, - майонезів, салатів, соусів, відкритих пирогів та десертів.

- Зелений салат, сирі фрукти і овочі слід ретельно мити.

- Якщо ви харчуєтеся поза домівкою, зверніть увагу на зберігання і обробку птиці, риби і м'яса.

- Купуйте морепродукти тільки у надійних продавців.

- Будьте обережні з сирою рибою, сосисками, холодним м'ясом.

Дитячу пляшечку для годування слід стерилізувати та утримувати в бездоганній чистоті.

- Питна вода повинна бути бутильованої або кип'яченої.

Висип

Порушення цілісності шкірних покривів у вигляді висипів можуть виникнути не тільки з причини захворювання будь-якої системи організму людини (травної, ендокринної), але і як наслідки стресів, нервового перенапруження, емоційного зриву, депресії.

Даному захворюванню схильні всі верстви населення - починаючи від немовлят і закінчуючи літніми людьми, але жінки хворіють частіше, ніж чоловіки. Шкірні висипання на нервовому грунті можуть проходити самостійно, без стороннього втручання, а ось хронічна форма даного захворювання потребує втручання фахівця.

У такому випадку слід звернутися до терапевта, який направить вас до вузько профільного фахівця (це може бути невролог, дерматолог, алерголог). Характерні прояви даного захворювання Шкіряний свербіж. Відчуття хворобливо-лоскоче подразнення шкіри найчастіше виникає на верхніх і нижніх кінцівках, в волосистої частини голови, іноді хворі скаржаться на свербіж в області заднього проходу; Сліди розчісування (подряпини, рани); Зміни на шкірі у вигляді висипу, прищів, пухирів. Додаткові симптоми - підвищення температури тіла, неспокій, набряклість в області висипань, безсоння і т.д. Шкірні висипання на нервовому грунті візуально можуть нагадувати звичайну кропив'янку.

Лікування шкірних висипань, що виникли на нервовому грунті Насамперед, слід виключити причину, що спровокувала шкірні висипання. Можна скористатися заспокійливими, седативними засобами, які нормалізують психологічний стан пацієнта, а також усунуть неприємні відчуття, пов'язані з нестерпним свербінням.

Найпростіше і доступне засіб при періодичних нервових зриви - валеріана (в таблетках або у вигляді настоянки). При постійному неспокої, що супроводжується шкірним свербінням і висипаннями, слід проконсультуватися у лікаря, який призначить комплексне симптоматичне лікування. Яке включає застосування антигістамінних, протиалергічних препаратів. Пам'ятайте, не слід займатися самолікуванням - це може посилити захворювання!

Причини шкірних висипань на нервовому грунті Недосипання; Зміна життєвих обставин; Звичайні побутові проблеми; Стреси; Страхи; Захворювання різних систем організму. Звичайно, існує багато обставин, що впливають на наш внутрішній світ, порушення якого тягне за собою шкірні висипання на нервовому грунті.

Але, ефективною профілактикою даного захворювання є гарний настрій. Намагайтеся зберігати спокій у будь-яких обставин!

Ознаки авітамінозу

Довгоочікувана весна прийшла, а разом з нею з'явилися такі неприємні речі, як ламкість нігтів і волосся, тьмяна бліда шкіра, кровоточивість ясен, тріщинки на губах, стійке відчуття апатії, роздратування і млявості ... Крім того, у багатьох саме навесні загострюються багато хронічні захворювання, та й банальна застуда може тривати нескінченно, інформує портал econet.

Все це - ознаки авітамінозу, про який ми начулися і яким ми налякані. Чи справді все так погано?

Насправді більшість з нас навесні страждає не від авітамінозу, а від гіповітамінозу, тобто брак в організмі тих чи інших вітамінів і мінералів. Однак «народне» назва «авітаміноз» прижилося у нас, і ми ним користуємося, часто не підозрюючи, що авітаміноз - це повна відсутність вітамінів в організмі. Це грізне захворювання призводить до цинги, а в особливо важких випадках - до летального результату. На щастя, подібне явище досить рідко.

Головна причина нестачі вітамінів - недостатнє отримання їх з їжею. Зрозуміло, що взимку кількість фруктів і овочів на нашому столі різко знижується. Ситуація ускладнюється тим фактом, що, за твердженнями вчених, за останні 50 років вміст вітамінів в овочах і фруктах значно зменшилася. Наприклад, яблука і апельсини «загубили» 66% вітаміну А, в курці кількість того ж вітаміну знизилося на 70%, в зелені стало менше кальцію на 46,4%, а в капусті - на 85%! Цей список можна довго продовжувати.

Кращий сніданок для роботи мозку: Яйця

Пояснюється така ситуація просто: сьогодні овочі та фрукти вирощуються здебільшого форсованими методами, хлібороби прагнуть зняти по 2-3 врожаї за сезон. За рахунок цього грунт сильно збіднюється корисними речовинами, відповідно, ці речовини зникають і з плодів землеробства.

Як відомо, кращий спосіб лікування будь-якої хвороби - це її профілактика. Так і з гіповітамінозом: набагато простіше не допустити його розвиток, ніж потім лікувати наслідки.

Переважна більшість при перших же ознаках млявості і слабкості, проблемах зі шкірою, нігтями і волоссям вигукують: «Все зрозуміло - авітаміноз!» - І кидаються в аптеку, скуповуючи там підряд всі вітаміни і беручись поїдати їх буквально жменями. А як же - адже ось і реклама стверджує, що потрібно приймати полівітаміни, аскорбінку і мультивітаміни, і на яскравих коробочках написано, що вони вирішують всі проблеми.

Такий самостійно поставлений діагноз і самолікування - далеко не кращий вихід з положення. Не думайте, що, якщо вітаміни продаються без рецепта, значить, можна їх вживати безконтрольно. Ставити діагноз і прописувати лікування може тільки лікар! Багато що здаються нешкідливими пігулки і капсули здатні серйозно зашкодити організму.

Давайте все-таки спробуємо уникнути нестачі вітамінів, доповнюючи свій раціон натуральними, природними їх джерелами. Це набагато природніше і безпечніше.

- Вітамін А, який необхідний для здоров'я очей, краси шкіри і волосся, міститься в рибі, яйцях, печінці, сирі, молоці, моркві, помідорах, шпинаті, зеленому салаті, петрушці і майже у всіх овочах.

- Вітамін В1 захищає наші нервові клітини, допомагає легше перенести стреси, зменшує відчуття втоми. Щоб наситити організм вітаміном В1, потрібно вживати горох, квасоля, яйця, печінка, молоко, паростки пшениці і уникати надмірного споживання кави - цей напій здатний звести корисну дію вітаміну В1 до нуля.

- Вітамін В2 сприяє регенерації шкіри, швидкому оновленню клітин, запобігає розвитку онкологічних захворювань і нормалізує вміст цукру в крові. Такий необхідний вітамін міститься в вівсяних пластівцях, свинині, рибі, соєвому маслі, овочах, яйцях та молочних продуктах.

- Вітамін В6, який особливо корисний жінкам (покращує стан перед менструаціями), знаходиться в мізках, печінці, нирках, бананах, сливах, родзинках, капусті, вівсяних пластівцях.

- Вітамін В12 корисний при лікуванні нервових розладів і недокрів'ї, його ви знайдете в нирках, печінці та яєчному жовтку.

- Вітамін С успішно підвищує загальну опірність організму, позитивно впливає на роботу імунної системи, а знаходиться він в цитрусових, цвітній капусті, зеленому горошку, редьці, квасолі, фруктах і овочах червоного кольору.

- Вітамін Е підвищує працездатність, допомагає при порушеннях систему кровообігу. Міститься в пшеничних паростках, молоці, салаті, а також в соняшниковій, арахісовій і соєвому маслі.

- Вітамін F, якого багато в риб'ячому жирі, сушених фруктах і оливковій олії, уповільнює процес старіння, надає шкірі еластичність і пружність, а волоссю - блиск і здоровий вигляд.

- Вітамін К активізує процес кровотворення, допомагає мінеральним речовинам проникати в кісткові тканини. Щоб отримати цей вітамін, слід вживати морські водорості, солону капусту, зелений чай, шпинат, сочевицю і ріпчасту цибулю.

З настанням весни особливо необхідно активно насичувати свій організм вітамінами А, С, D, Е і групи В. Це допоможе уникнути частих простуд, оживити і підтримати шкіру, поліпшити стан і зовнішній вигляд волосся і нігтів, додасть вам енергії і перешкодить накопиченню в організмі токсинів . Вітаміни знімуть втому, зміцнять нервову систему, підвищать працездатність.

Ротавірусна інфекція

Причина ротавірусної інфекції – ротавірус. Захворювання має й інші назви: кишковий грип, гастроентерит, ротавіроз, шлунковий грип. Джерело інфекції – хвора людина або переносник, тобто той, хто сам не хворіє, але поширює. Ротавірусна інфекція вражає дорослих і дітей, але у першому він проходить в легкій формі. Хворий заразний з першого дня, коли з’явилися симптоми, і до моменту одужання, яке настає через тиждень.

Як передається кишковий грип?

Багато дізнаються, що таке ротавірусна інфекція, тільки після того, як відчують перші симптоми. Лікарі кажуть про сезонність захворювання, пік поширення припадає на холодну пору року: листопад – квітень.

Основний спосіб передачі – фекально-оральний, гастроентерит – це «захворювання немитих рук», але інфекція може передаватися через воду і деякі продукти харчування. Вірус розвивається в молочних продуктах, для нього сприятлива холодна середу, тому він може довгий час жити на їжі в холодильнику.

Симптоми кишкового грипу у дорослих і дітей

Кишковий грип носить як епідемічний характер, тобто фіксуються спалахи інфекцій, так і спорадичний. Ротавірус проникає в шлунок і кишечник, страждає більшою мірою тонка кишка, починається запалення оболонок кишечника. Саме це і визначає основні симптоми ротавірусу.

У дітей захворювання проходить складніше, ніж у дорослих. Але основні симптоми проявляються незалежно від віку хворого. Кишковий грип протікає циклічно, у кілька етапів: інкубаційний – 1-2 діб, гострий – від 3 до 7 днів, але при тяжкому перебігу і ускладненнях може протривати і більше тижня, час відновлення – до 5 діб.

Симптоми:

· раптовий початок: різке і значне підвищення температури, частий стілець, діарея, нудота, блювання;

· нежить, почервоніння горла, біль у гортані;

· зниження апетиту, ослаблений стан, швидка стомлюваність, головні болі;

· болі у верхній частині живота;

· озноб, який не завжди супроводжується підвищеною температурою.

Ротавірусна інфекція у дітей протікає важче. Імунітет дорослої людини набагато сильніше дитячого, тому часто всі симптоми стерті, багато хто навіть не здогадуються, що захворіли, вважаючи, що просто «з’їли щось не те». Практично у всіх випадках спостерігаються проблеми з ШКТ, рідше з’являється температура і проблеми з верхніми дихальними шляхами.

Чим небезпечний кишковий грип: можливі ускладнення

Але не можна ставитися до кишковому грипу легковажно, особливо людям з ослабленим імунітетом. Якщо організму складно впоратися з інфекцією, розвивається серцева недостатність, яка може стати причиною смерті. Згідно з медичною статистикою, від цієї інфекції помирає близько 2,5-3% пацієнтів.

Після хвороби зміцнюється імунітет, тому людина, що перенесла гастроентерит, може надалі захворіти легкою формою або взагалі протягом життя не страждати від кишкового грипу.

Способи діагностування захворювання

Діагностувати хворобу складно, особливо якщо зараження одиничне. Симптоми, які у дорослих не завжди з’являються явно, характерні для різних захворювань ШКТ.

Щоб точно поставити діагноз, лікарі призначають обстеження, яке виявить в організмі наявність ротавірусів. Для цього використовують різні методи діагностики. Досліджень досить дорогі, тому при кожному розладі робити їх не варто.

Лікування та правила харчування при ротавірус

Враховуючи, що ротавірусна інфекція у дорослих протікає в легкій формі, особливого лікування не проводиться. Але якщо симптоматика яскраво виражена, то необхідно позбавлятися від конкретних ознак кишкового грипу. Як правильно лікуватися і як боротися з різними симптомами?

1. Запобігання зневоднення. При діареї організм втрачає багато солей і води, тому потрібно більше пити розчинів солей. Але дотримуватися при цьому кілька правил: не можна пити насильно, це може викликати блювоту, що ускладнить перебіг хвороби. Щоб запобігти зневоднення, в аптеці потрібно придбати розчини солей, наприклад, «Регідрон» (1 пакетик порошку розчиняється в 1 літрі води). Ліки приймається по 50 мл кожен 30 хвилин. «Регідрон» можна замінити фізіологічним розчином (1 ч.л. солі розводиться в 1 літрі води), п’ється так само.

2. Харчування під час хвороби. Якщо немає апетиту, не можна їсти насильно. Харчуватися потрібно часто, але невеликими порціями, щоб не викликати блювотні рефлекси. Бажано готувати ягідний кисіль, рисову кашу, курячий бульйон і т.д. З раціону прибрати молочні продукти, вони – сприятлива для бактерій середу, а також їжу, багату вуглеводами.

3. Висновок токсинів. Лікарі призначають «Полісорб», «Смекту» або активоване вугілля.

4. Допомога ШКТ. Під час хвороби в організмі недостатня кількість ферментів, тому необхідний прийом ферментних препаратів (наприклад, «Мезиму» або «Фесталу»), бактерійних лактомістких препаратів («Лінекс», «Ацилакт», «Лактобактерин»).

5. Зниження температури. У дорослих при кишкової інфекції температура тіла підвищується до 37,7, у дитини вона може досягати 39,5. Приймати жарознижувальну можна тільки в тому випадку, якщо показники вище 38,5. Для цього можна випити Парацетамол або інші препарати для зниження температури, зробити обтирання горілкою.

При виникненні ротавірусної інфекції, як лікувати самостійно вирішувати не варто, особливо якщо захворювання протікає складно. При тривалій діареї, гострих болях, високій температурі, прогресуванні хвороби, появі нових симптомів – необхідно без зволікань звернутися до лікаря. У таких випадках потрібне стаціонарне лікування.

Профілактика захворювання

Профілактичні заходи проти ротавірусу ділять на специфічні і неспецифічні. Перші – це вакцини, вони приймаються орально, але доступні тільки в країнах Європи та США. В Україні лікарі рекомендують дотримуватися правил санітарних процедур та особистої гігієни:

· своєчасна ізоляція хворих дітей і дорослих на період хвороби;

· миття рук з протягом всього дня і перед кожним прийомом їжі;

вживання безпечних продуктів і питної води (обов’язково кип’яченою!). Не забувайте стежити за терміном придатності продуктів і ретельно мити фрукти і овочі. При несприятливому епідемокруженіі їх можна замочувати на 10 хвилин у 3% оцтової кислоти.

Ротавірусна інфекція – заразне захворювання, тому хворих потрібно обов’язково ізолювати, щоб не допустити епідемії. При перших ознаках і гострому перебігу кишкового грипу потрібно звернутися до лікаря (терапевта або інфекціоніста).

Болить живіт. Кольки. Біль у животі при кишкових коліках

Коліка являє собою різко виниклу біль в області живота. яка з’являється внаслідок спазм а мускулатури, або певного органу. Біль такого характеру виникає несподівано, але триває недовго і при цьому буває різної інтенсивності і триває протягом 6-12часов.

Далі болю чи припиняються, або переходять в запалення, яке вже має іншу назву. Так чи інакше, кольки не бувають постійними більше 12 годин, а потім м’язи втомлюються і біль припиняється. Відповідно, біль при кольках носить тимчасовий характер. Проте варто знати про те, що припинення коліків може означати початок наступного етапу захворювання, а не повне одужання.

Сама по собі біль є результатом спазму тонкої або товстої кишки, який охоплює весь кишечник. Кишкові коліки бувають супроводжуючими симптомами при гастриті. або запаленні підшлункової залози. Це відбувається через те, що при таких захворюваннях їжа перетравлюється не повністю і в такому вигляді потрапляє в кишечник. Ще однією причиною коліків може стати дуже холодна або зіпсована їжа. Таким чином, в кишечник проникають хвороботворні бактерії, і відбувається його зараження.

Симптоми болю в животі при кишкових коліках

Одним з головних симптомів кишкових коліків є періодичний біль в області кишечника, його спазми, спучування і виділення слизу при випорожненні. Біль при кольках буває різною залежно від статі, у чоловіків вона може віддаватися в область яєчок, а у жінок в область статевих губ.

Найчастіше виникнення коліків у дорослих можна пояснити виникненням нервової ситуації, або стресу. При цих болях температура залишається в нормі, а при промацування живота – м’язи розслаблені. Період коліків варіюється від декількох хвилин до декількох годин.

У тих випадках, коли у людини є гастрит, кишкові кольки можуть супроводжуватися нудотою і блювотою і повною відсутністю апетиту. Потім в основному трапляється діарея, біль у шлунку та спучування живота.

Крім того, нерідко кишкові кольки у дорослих можуть викликати кишкову непрохідність, яка буває двох видів: механічна і функціональна.

Діагностика болю в животі при кишкових коліках

У більшості випадків коліки супроводжуються порушенням стільця, болями в області живота і мають ознаками інтоксикації.

При появі ознак кишкових коліків, варто звернутися до лікаря, який проведе необхідні аналізи та діагностики для постановки точного діагнозу. Як правило, в список необхідних обстежень входить ректороманоскопія, іригоскопія і фіброколоноскопії. Дані процедури необхідні, щоб оцінити стан кишечника, його тонус і функцію товстої кишки.

Також варто звернутися до гастроентеролога, оскільки дуже часто виникнення кишкових коліків криється в проблемах з шлунком, або попаданні бактерій, що викликають інфекцію.

Варто обов’язково здати кал на флору, оскільки часто причиною кишкових коліків є дисбактеріоз.

Лікування болю в животі при кишкових коліках

Методи позбавлення від болю залежатимуть від причини, по якій виникли коліки. Отже, немає загального кошти від кишкових коліків.

перше, необхідно покласти хворому теплу грілку в область паху, що дозволить м’язам розслабитися.

Для того щоб допомогти хворому, можна зменшити біль у животі. але обов’язково з подальшим спостереженням лікаря для виявлення джерела. Дуже велике значення має подальший стан, будь то пронос, або затримка калу і газів. Виходячи з цього, буде розвиватися подальше лікування. В одному випадку можлива кишкова інфекція і тоді буде потрібно стаціонарне лікування в інфекційній лікарні, а в разі кишкової непрохідності знадобиться госпіталізація в хірургічне відділення. В обох випадках, відсутність лікування може мати сумні наслідки.

Однак необхідно зняти біль при кольках. У домашніх умовах можна прийняти засоби – спазмолітики, що діють переважно на кишечник: 2 таблетки но-шпи з м’ятним відваром, беллалгін в свічках або таблетках, папаверин з платіфілін 2таблеткі, клізма з теплим м’ятним відваром (200мл), 1 порошок смекти, розведений у 100мл води.

Часто батьки думають, що якщо дитина скаржиться на головний біль, то, швидше за все, прикидається.

Виходить, що діти "мають право" хворіти тільки дитячими хворобами, а головний біль - доля старших. Ми все ще живемо з поданням про дитячий та юнацький вік як про пори, коли організм в цілому здоровий. А це вже давно не так.

Періодичний або частий головний біль в дитячому і підлітковому віці стає серйозною проблемою. За даними досліджень, серед дітей 3-5 років від головного болю страждають всього 3-5%, у шестирічних близько 15%, а серед школярів майже 80%.

Отже до цього симптому у дітей не можна відноситься несерйозно. Часто повторюється головний біль - явний показник захворювання мозку, який сам по собі не пройде. Тому чим раніше дитину обстежать і пролікують, тим краще.

Адже дитяча нервова система поки перебуває в стадії формування і володіє великими можливостями для відновлення. У зрілому віці будь-яке захворювання мозку лікувати набагато складніше.

Найбільш часта причина головних болів в дитячому і підлітковому віці - поганий стан судин головного мозку. В ході досліджень останніх років було переконливо доведено, що навіть невеликі мозкові судинні розлади у дітей, потім, через роки можуть відгукнутися мозковими катастрофами - наприклад, інсультами. Тому виявлення та лікування головного болю у підростаючого покоління зараз є дуже актуальним питанням.

Звідки беруться ці судинні розлади у малюків - в основному вони формуються в перинатальному періоді. Несприятливий час вагітності і пологів у матері призводять до гіпоксії і ураження нервової системи, а також судин у дитини.

Друга поширена причина судинних порушень - родова травма шийного відділу хребта, що веде до поразки хребетних артерій і хронічної недостатності судин мозку. На цьому тлі, надалі формуються багато захворювань - ранній остеохондроз, вегетосудинна дистонія, стійке підвищення артеріального тиску і, навіть, гострі порушення мозкового кровообігу.

Статистика свідчить: крововилив у мозок і локальне погіршення кровопостачання мають місце у кожного десятого новонародженого, а у недоношених дітей вони реєструються у вісім разів частіше.

Стан судин різко погіршується з початком шкільних занять.

Причини зрозумілі - брак фізичної активності, тривала незручна поза, психічне і фізичне перенапруження. Погіршення самопочуття зазвичай проявляється у перші шкільні роки і на початку пубертатного періоду.

Крім скарг на головний біль у великої частини школярів відзначається зниження пам'яті, уваги, працездатності. На жаль батьки і педагоги щедрі на свої діагнози: лінь, небажання вчитися, недостатня відповідальність.

Насправді, цілком імовірно, що в основі зниження успішності - порушення тонусу судин і кровопостачання мозку. Що це за порушення?

Гіпотонія - надлишкове розширення церебральних артерій.

· Проявляється пульсуючими головними болями, нерідко за типом мігрені, однобічні.

Спазм - патологічне звуження артерій мозкових.

· Головний біль при цьому, тривалий, що давить, може супроводжуватися нудотою і блювотою, запамороченнями, потемнінням в очах, підморгуванням чорних мушок перед очима.

Венозна недостатність.

· Виникає при утрудненні венозного відтоку крові з черепа, внаслідок чого судини переповнюються кров'ю. У разі ускладнення венозного відтоку найчастіше ставлять діагноз - ВЧГ, внутрішньочерепна гіпертензія, тобто, підвищення внутрішньочерепного тиску. Це найбільш частий діагноз.

Головні болі, викликані ангіодистоніями і обумовлені ВЧГ можуть бути такими сильними, що дитина не може виконувати шкільні завдання, грати і взагалі щось робити. Не дивно, що поступово вона починає відставати в навчанні, втрачає всякий інтерес до звичайних розваг, менше рухається, словом - якість життя дитини значно погіршується.

Так що, якщо ваша дитина стала малорухливою, безініціативною, млявою, впадає у тужливий стан або, навпаки, перетворилася в дратівливу, непосидючу, неслухняну, агресивну - це привід відвідати невролога.

До уваги батьків!

Ентеробіоз – паразитологічна хвороба, яка викликається гостриками і характеризується ураженням кишечника, загальною аллергизацией організму і специфічними клінічними симптомами. Варто відзначити, що дана патологія відноситься до найбільш поширених гельмінтозів, найчастіше реєструється серед дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку.

Клінічні прояви хвороби

Симптоми ентеробіозу залежать від інтенсивності зараження, наявності реінвазії та індивідуальних реакцій, що відбуваються після потрапляння паразитів в організм. Первинна інвазія триває в основному дві доби. Паразитологічна інкубація починається з моменту активації самок.

Ентеробіоз: симптоми захворювання у дітей

Основний прояв хвороби – дискомфорт і нестерпний свербіж в області ануса, який провокує появу расчесов. Крім цього, ентеробіоз може протікати з супутнім парапроктитом, дерматитом, сфінктеріти, вульвовагинитом, а також підвищеною можливістю різних алергічних реакцій.

При тривалому перебігу захворювання діти худнуть. У них порушується нормальна робота органів травлення, проявляються ознаки інтоксикації, пов’язані з накопиченням в організмі продуктів життєдіяльності паразитів. Крім цього, можуть спостерігатися болі в животі, частий стілець, метеоризм. Внаслідок вираженого свербежу погіршується сон, можуть реєструватися часті сечовипускання в нічний час.

Симптоми ентеробіозу також включають неврологічні порушення у формі головних болів, запаморочень, зниження пам’яті. Діти примхливі, плаксиві, не можуть сконцентрувати увагу.

Для даного захворювання характерні супутні ентероколіти та гастрити, а також патології, які обумовлені зниженням імунітету.

Варто відзначити, що симптоми ентеробіозу в дорослому віці менш виражені, ніж у дітей. У них виникає помірний свербіж в області ануса, розлади кишечника, відсутність апетиту, безсоння, іноді – нетримання сечі в нічний час.

Симптоми ентеробіозу при масивному зараженні гостриками включають таке:

• сильний свербіж ануса;

• ніктурія;

• метеоризм;

• тенезми;

• болі в животі і рідкі випорожнення;

• алергічні реакції;

• неврологічна симптоматика.

Діагностика захворювання спирається на клінічну картину і на результати , отримані після проведення мікроскопічного дослідження соскоба з періанальної зони. Мазок на ентеробіоз беруть за допомогою ватного тампона або липкої стрічки.

Після підтвердження діагнозу призначають лікування спеціальними антигельмінтними препаратами. Крім цього, в терапії ентеробіозу надзвичайно велике значення відводиться особистій гігієні, яка попереджає повторне зараження хворих.

06.04.2021р

Обережно борщівник

За потужний вигляд борщівник прозваний ботаніками травою Геракла (Heracleum). Ця рослина, мабуть, саме велетенське з наших трав. Потужний стовбур його зазнає величезних розсічені на великі частки грубі шерстисті листя. Квітконосне стебло увінчаний багатопроменевим парасолькою. Багаторічна трав'яниста рослина висотою від 50 до 250 см. Зелені частини при пошкодженні видають неприємний запах. Форма листя дуже різноманітна, від шіроколопастних, непарноперисті до тонко розсічені. У перший рік розвивається прикореневій розетка, в другій - стебло і насіння.

Цвіте в червні. Квітки белозеленоватие, іноді рожеві у вигляді великих багатопроменевих парасольок. Насіння дозріває в липні, легко обсипаються. Вся рослина покрита жорсткими волосками. Стовбур має вигляд порожньої мелкоребрістой трубки. Цветутущіе борщівники дають бджолам нектар і светловато-сіру пилок. Оскільки нектар лежить на поверхні цілком відкрито, то він в значній кількості розкрадається мухами і іншими комахами з коротким хоботком.

Чи не прижився як силосна культура, борщівник Сосновського поступово переселився і почав розростатися на занедбаних полях, пустищах, узбіччях, галявинах, берегах водойм, лісових ярах, і навіть почав підступати до міста, витісняючи інші рослини.

Борщівник Сосновського - гігантське рослина, що досягає у висоту 2,2 - 3,1метра з великими листками і квітами, під якими гине практично вся рослинність - трава, чагарники, молоді дерева. Підвищена вологість і відсутність сонячного світла сприяє розвитку грибкових захворювань кори і кореневої системи дерев, а також є прекрасним місцем для проживання комарів, кліщів і щурів.

Крім цього, прозорий сік борщівника містить фурокумаріни - фотосенсібілізірующіе речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання і викликають дерматити, що протікають по типу фотохімічних опіків першої, другої і навіть третього ступеня.

Найчастіше опіки отримують діти. І це не дивно: адже зарості борщівника здаються їм ідеальним місцем для ігор, а порожнисті стовбури відмінним сировиною для дудочек. Але і дорослі, які не знають про що таїться небезпеки, або без запобіжних заходів «боролися» з заростями борщівника, теж отримували опіки.

Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не викликає ніяких неприємних відчуттів. Нестерпне печіння починається через добу, а іноді і більше, причому після перебування на сонці. Але опік може з'явитися вже через 15 хвилин. Через добу шкіра червоніє, під нею з'являється велике скупчення рідини, утворюються бульбашки. Через тиждень на уражених ділянках з'являється гіперпігментація, яка зберігається кілька місяців. При попаданні інфекції бульбашки перетворюються на гнійники, з подальшим утворенням довго не загоюються ран. Небезпечні і ефірні масла, які виділяються борщівник. У спекотний сонячний день вони особливо отруйні. Якщо при вдиханні пилку від квітів уражаються слизові рота, гортані, то трапляються навіть летальні випадки.

У Мінську розроблений План заходів щодо боротьби з поширенням борщівника Сосновського. 23 квiтня 2011р. в Радянському районі м Мінська знищена популяція борщівника в парку Дружби народів.

Зараз, коли молоді пагони тільки з'являються, немає квітконосних пагонів і можливість отримати опіки мінімальна, саме час викорінити борщівник і біля дачних ділянок. Для цього:

збираючись на боротьбу з травою, надягайте водонепроникний одяг з довгими рукавами і закритим коміром, щоб сік не потрапив на шкіру; захисні окуляри
працюйте в похмурі дні, щоб уникнути опромінення сонячним світлом, якщо сік потрапив на шкіру
проводите скошування старих і молодих пагонів;
використовуйте інвентар (штанговий сучкорез), яким можна зрізати стебла не стикаючись з ними;
викопуйте коріння на глибину 10 -12 см, де розташовані сплячі бічні нирки;
застосовуйте гербіциди відповідно до інструкції.

Після роботи з борщівник обов'язкове обробка відкритих ділянок тіла водою з милом.

Що робити, якщо Ви доторкнулися до борщівник?

При попаданні соку борщівника на тіло або після знаходження в безпосередній близькості від рослин в теплу погоду при цвітінні терміново потрібно:

ретельно промити уражені місця водою з милом
обробити слабким розчином марганцівки, або прикласти примочку з розчину фурацеліна
змастити уражені місця засобом від опіків
захистити уражені ділянки від сонячних променів мінімум на дві доби. Носити сорочки з довгим рукавом, рукавички і т.д.
після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря.

Слід мати на увазі, що реакція на контакт з борщівник - індивідуальна. Якщо опік торкнувся очі, рот або інші слизові оболонки, до лікаря звертатися потрібно негайно. У важких випадках опіків від борщівника, навіть після повністю проведеного лікування, на тілі залишаються шрами. Із способів захисту - щільна одяг. А ще краще не торкатися і взагалі не підходити до цієї рослини. Будьте обережні і бережіть дітей!

Як боротися з борщівником?

Якщо у вас на ділянці росте окрема рослина, з ним досить просто впоратися. Головне - почати боротьбу до того, як рослина скине насіння. Інакше в наступному році доведеться починати спочатку. Приступаючи до знищення борщівника, необхідно закрити відкриті ділянки шкіри. Одягніть щільний одяг і рукавички, захистіть особа який-небудь маскою. Потім візьміть лопату з довгою ручкою і підробити борщівник біля кореня, в декількох сантиметрів над землею. Важливо, щоб бризки соку при цьому не потрапили на шкіру. Після цього залийте пеньок гербіцидом або оцтовою есенцією, якщо гербіцидів немає під рукою. Зверху надягніть непрозорий пакетик і зав'яжіть обрубок стебла гумкою або мотузкою. Ні в якому разі не закопуйте, на цьому місці може прорости новий екземпляр.

Викорінити борщівник Сосновського можна і потрібно і тоді спілкування з природою не затьмарить наш відпочинок.

Приємного вам відпочинку.

Правила поведінки на відкритих водоймах

Фактори ризику утоплення дітей:
• відсутність контролю з боку дорослого;
• відсутність рятувальних засобів;
• плавання в заборонених місцях чи водоймах, не пристосованих для цього;
• стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння дорослих (від 25% до 50% смертельних випадків під час відпочинку з дітьми на воді пов’язано з уживанням алкогольних напоїв).
Для запобігання нещасним випадкам виконуйте прості правила:
• не залишайте дітей без нагляду дорослих поблизу водойм;
• не дозволяйте дітям купатися без нагляду дорослих, які вміють плавати і володіють прийомами надання першої допомоги в разі утоплення;
• не дозволяйте дітям стрибати з човнів і плотів, купатися поблизу шлюзів, пристаней і мостів;
• не можна запливати за межі відведених для купання місць;
• дуже небезпечно стрибати у воду, особливо у незнайомій водоймі, глибина якої невідома, — нерідко це призводить до пошкодження шийних хребців.
Починати купатися рекомендується у сонячну, безвітряну погоду, за температури води +17°…+19° С, повітря — +20°…+25° С. У воді можна перебувати 10–15 хвилин.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ УТОПЛЕННІ

Потерпілого витягують з води. Розрізняють "бліде" і "щире" (синє) утоплення, що мають свої ознаки.
ОЗНАКИ "БЛІДОГО УТОПЛЕННЯ"
(коли вода не потрапила до шлунку і легенів):
• різка блідість;
• виділення невеликої кількості піни з рота чи її відсутність;
• немає свідомості і пульсу на сонній артерії;
• зіниці розширені, не реагують на світло;
• обличчя синюшного кольору;
• на шиї видні набряклі вени;
• багато пінистих виділень з роту і носу;

ОЗНАКИ ІСТИННОГО ("СИНЬОГО") УТОПЛЕННЯ
Це значить, що легені наповнені водою, потерпілий знаходиться в дуже небезпечному стані!
У будь-якому випадку негайно викликайте "швидку допомогу" !
До її приїзду допоможіть потерпілому.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УТОПЛЕННІ (ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ) ВІДНОВИТИ ПРОХІДНІСТЬ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
• перекиньте потерпілого на кілька секунд животом через стегно своєї ноги, зігнутої в колінному суглобі, і вода, що потрапила у верхні дихальні шляхи, витече.
• потім покладіть потерпілого на спину і швидко очистіть йому рот від мулу і слизу.
• утримуючи голову потерпілого в закинутому положенні, висуньте нижню щелепу, зробіть глибокий вдих, щільно притулите свій рот до його відкритого рота (краще через хустку чи марлю) або носу і вдмухуйте повітря.
Якщо відсутнє серцебиття і розширені зіниці - негайно переходьте до закритого масажу серця і продовжуйте виконувати штучне дихання.

ВИКОНАТИ ЗАКРИТИЙ МАСАЖ СЕРЦЯ
• Перемістіть кисті рук на нижню третину грудей і поставте їх одна на одну, під прямим кутом.
• Обома руками, випрямленими в ліктях, ритмічно і різко натискайте на грудну клітку частотою не менш 60 разів у хвилину.
Дітям масаж серця потрібно робити однією рукою, а дітям молодше одного року - двома пальцями.
Закритий масаж серця потрібно чергувати зі штучним диханням - 12 поштовхів на 2 удмухування, чи 6 поштовхів на 1 удмухування.

Тести для самостійної підготовки
1. У яких випадках треба негайно приступити до проведення штучного дихання та зовнішнього масажу серця постраждалого?
1. Якщо у постраждалого втрачена свідомість. Відсутні дихання, пульс
2 Якщо постраждалий знаходитися в непритомному стані з диханням, що збереглося
3. Якщо колір шкіри постраждалого синюшний ?
4. Якщо зіниці постраждалого розширені ?
2. Штучне дихання здійснюють (для дорослих) з частотою:
1. 3-4 рази на хвилину
2. 10-12 раз на хвилину
3. 18-20 раз на хвилину
4. 24-25 раз на хвилину
3. Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час штучного дихання для:
1. Запобігання можливого зараження потерпілого чи від потерпілого
2. Досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого
3. Уповільнення процесу надходження повітря до легень потерпілого
4. Усунення процесу регургітації шлунку
5. Запобігання можливого зараження та досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого
4. Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад з метою:
1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів потерпілого
2. Створення найбільшої зручності для реаніматора
3. Кращого забезпечення мозку кров'ю
4. Тільки в такому положенні можна проводити штучне дихання
5. Які дії того, хто проводить зовнішній масаж серця?
1. Розташуватися вздовж тіла постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдихання
2. Розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити два швидких енергійних вдування
3. Розташуватися збоку від постраждалого і, нахилившись, зробити швидке енергійне вдихання
4. Розігнутися, залишаючись з того ж боку від постраждалого, долонею однієї руки покласти на нижню половину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю, а пальці підняти
5. Долоню другої руки покласти зверху першої поперек або вздовж і натискати на грудину, допомагаючи нахилом свого тулуба
6. Руки при натисненні на грудину повинні бути зігнені в ліктьових суглоба
7. Руки при натисненні на грудину повинні бути випростані в ліктьових суглобах
8. Натискати на грудину слід повільно і обережно
9. Натискати на грудину слід різкими поштовхами, так щоб зміщати грудину на 4-5 см.
6. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення штучного дихання необхідно:
1. Підкласти валик під лопатки і закинути голову потерпілого максимально назад
2. Підкласти валик під лопатки
3. Підняти ноги під кутом близько 45°
4. Закинути голову потерпілого максимально назад
5. Підкласти валик під голову потерпілого нагнути голову потерпілого максимально вперед
7 Непрямий масаж серця (для дітей віком 1-2 роки) проводять з частотою:
1. 50 раз на хвилину
2. 20 раз на хвилину
3. 100 раз на хвилину
4. 10 раз на хвилину
8. При виконанні непрямою масажу серця руки накладають на:
1. Верхню третину грудної клітки (на грудину)
2. Нижню третину грудини, відступивши на два пальці вище від її нижнього краю
3. Посередині грудної клітки (на грудину)
4. На ліву сторону грудної клітки (на ребра)
5. На прану сторону грудної клітки (на ребра)
9. У яких випадках спроби оживлення постраждалого після зупинки серця можуть бути ефективними?
1. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 2 хвилин
2. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше З хвилин
3. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-5 хвилин
4. Коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 10 хвилин

10. Визначте вірні дії першої медичної допомоги та їх послідовність при утопленні
1. Видалити воду з дихальних шляхів. З цією метою укласти постраждалого на спину і почати натискати руками на грудну клітку
2. Якщо у постраждалого немає пульсу на сонних артеріях і розширені зіниці, необхідно відразу ж почати робити зовнішній масаж серця
3. Видалити воду з дихальних шляхів. З цією метою укласти постраждалого животом вниз на зігнене коліно, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, і енергійним натисненням (декілька разів) на спину допомогти видаленню води
4. Після припинення витікання води, постраждалого треба укласти па спину, очистити порожнину рота і приступити до проведення штучного дихання.
Відео на тему: "Перша допомога при утопленні"

Коронавіруси становлять велике сімейство вірусів з доведеними хвороботворними властивостями по відношенню до людини або тварин. Відомо, що ряд коронавірусів здатний викликати у людини респіраторні інфекції в діапазоні від звичайної застуди до більш серйозних станів, таких як близькосхідний респіраторний синдром (БВРС) і важкий гострий респіраторний синдром (ВГРС). Останній з недавно відкритих коронавірусів викликає захворювання COVID 19.

COVID 19 - інфекційне захворювання, викликане останнім з недавно відкритих коронавірусів. До спалаху інфекції в Ухані, Китай, в грудні 2019 року про новий вірус і захворюванні нічого не було відомо.
До найбільш поширених симптомів COVID 19 відносяться підвищення температури тіла, втомлюваність і сухий кашель. У низки пацієнтів можуть відзначатися різні болі, закладеність носа, нежить, фарингіт або діарея. Як правило, ці симптоми розвиваються поступово і носять слабо виражений характер. У деяких інфікованих осіб не виникає будь-яких симптомів або поганого самопочуття. У більшості людей (близько 80%) хвороба закінчується одужанням, при цьому специфічних лікувальних заходів не потрібно. Приблизно в одному з шести випадків COVID-19 виникає важка симптоматика з розвитком дихальної недостатності. У літніх людей, а також осіб з наявними соматичними захворюваннями, наприклад, артеріальною гіпертензією, захворюваннями серця або діабет, ймовірність тяжкого перебігу захворювання вище. При наявності підвищеної температури тіла, кашлю і утрудненого дихання слід звертатися за медичною допомогою.

Заразитися можна від інших людей, якщо вони інфіковані вірусом. Захворювання може передаватися від людини до людини через дрібні краплі, які виділяються з носа або рота хворого COVID 19 при кашлі або чханні. Ці краплі потрапляють на оточуючі людину предмети і поверхні. Інші люди можуть заразитися в результаті дотику спочатку до таких предметів або поверхонь, а потім - до очей, носа або рота. Крім того, зараження може відбутися при вдиханні дрібних крапель, які виділяються при кашлі або чханні людини з COVID 19. З цієї причини важливо триматися від хворої людини на відстані більше 1 метра.

Інформація про коронавірус

ЯК ПІДВИЩИТИ ЗАХИСТ ОРГАНІЗМУ І ЗМІЦНИТИ ІМУНІТЕТ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Згідно з висновками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), ризик зараження коронавірусом COVID-19 збільшується з віком. У людей старше 61 року послаблюється імунна система, яка не в змозі направити імунну відповідь на боротьбу з вірусними захворюваннями.
Тому в момент карантину, перебуваючи вдома, важливо вдатися до всіх способів, спрямованих на поліпшення функціонування імунної системи і зміцнення організму.

Зміцнення імунітету і харчування

Щоб підвищити захисні сили організму, запобігти розвитку деяких захворювань або допомогти імунітету правильно реагувати на ті, які вже проявилися, важливо збільшити споживання продуктів, багатих вітамінами і мінералами.
Цікавий факт! Доктор медичних наук Томаш Дзечетковски, вірусолог з Медичного університету Варшави, розповів, що всі теорії про зміцнення імунітету за допомогою харчових добавок або спеціалізованих препаратів дотепер не були підтверджені. Єдиним способом зміцнення імунітету, особливо у літніх людей і дітей, є здоровий образ життя, а також правильне харчування.
Дієта, зміцнює імунітет, має включати овочі і фрукти, багаті на антиоксиданти, які борються з вільними радикалами. Тому настійно рекомендується включити в свій раціон харчування такі види продуктів:
Омега-3: сардина, лосось, оселедець, тунець, насіння чіа, волоські горіхи і льняне масло.
Селен: пшениця, рис, яєчний жовток, насіння соняшнику, курка, хліб, сир, капуста.
Цинк: яловичина, курка, індичка, риба, печінка, гарбузове насіння, горіхи (арахіс, мигдаль).
Вітамін С: апельсин, мандарин, ананас, лимон, манго, ківі, броколі, помідор, капуста, картопля.
Вітамін Е: насіння соняшнику, фундук, арахіс, мигдаль, фісташки, оливкова олія, волоські горіхи, папайя.
Вітамін А: морква, манго, шпинат, буряк, червоний болгарський перець, броколі, яйце.
Пробіотики: простий йогурт, кисломолочні продукти, такі як кефір або ряжанка (покращують травлення, засвоєння поживних речовин і зміцнюють імунну систему).
Порадьтеся з лікарем щодо додаткового приймання пробіотиків у вигляді капсул. Обираючи засіб, потрібно звернути увагу на наявність такого компонента, як Bifidobacterium animalis: допомагає зміцнити імунну систему і боротися з інфекціями.
Харчування відіграє важливу роль у функціонуванні імунної системи, продукти, багаті омега-3, селеном, цинком, пробіотиками, вітамінами А, С і Е, краще всього підходять для зміцнення імунної системи, оскільки вони сприяють виробленню різних типів імуноглобулінів, які допомагають боротися з інфекцією.

Зміцнення імунітету і фізична активність
Навіть будучи на карантині, не варто забувати про фізичну активність. Найпростіша зарядка вранці допоможе підбадьорити організм, надати йому сили і активізувати захисні процеси.
А якщо ви перебуваєте не в групі ризику і є можливість вибиратися з дому, виберіть такі вправи, як біг, їзда на велосипеді або спортивна ходьба. Регулярні заняття спортом зміцнять імунітет і зменшать ймовірність виникнення проблем з верхніми дихальними шляхами.
Здоровий сон і відпочинок
Дорослій людині потрібно спати близько 8 годин в день. Недолік сну і постійний недосип погіршують роботу імунної системи, роблять організм більш сприйнятливим до різних інфекцій.
Імунітет організму також послаблюється на тлі стресових ситуацій і при постійному нервовому напруженні. Варто знати, що імунітет тісно пов'язаний з нервовою системою, тому неврози і поганий настрій заважають їх правильного співпраці. Щоб цього не відбувалося, потрібно щодня приділяти собі час: послухати заспокійливу музику, подивитися хороший фільм, почитати книгу, прийняти ванну з ароматичними оліями.
Важливо! Алкоголь і сигарети значно зменшують засвоєння вітамінів, які необхідні для здорового імунітету. Тому важливо обмежити вживання подібних стимуляторів, а краще і зовсім від них відмовитися.
Природні засоби для підвищення захисту організму
Непоганий варіант підвищити продуктивність імунітету – доповнити свій раціон харчування і спорт рослинними добавками у вигляді чаю або настоянок.
Женьшень Найбільш важливою дієвою речовиною в корені китайського женьшеню (Panax ginseng) є сапонингликозиды – гінзенозіди. Женьшень збільшує кількість енергії і здатність організму до фізичних, розумових навантажень, а також підвищує стійкість до інфекцій. Гінзенозіди також беруть участь у гормональних змінах, які регулюють реакцію організму на стрес.

Ехінацея пурпурова Ехінацея має протизапальну дію і стимулює імунітет, включаючи при захворюваннях дихальних шляхів. Вважається, що полісахариди, які містяться в ехінацеї, стимулюють активність Т-лімфоцитів, а також збільшують вивільнення організмом інтерферону – противірусної речовини.

Екстракт прополісу Екстракт прополісу має імуномодулювальну дію, оскільки він стимулює клітини імунної системи. Його використовують у разі гострих і хронічних запалень, у разі захворювань дихальних шляхів і синуситів.
Хоча всі описані вище добавки можна купити без рецепта, рекомендується проконсультуватися з лікарем або дієтологом, перш ніж їх приймати.

Домашні рецепти для зміцнення імунітету
Вживання натуральних фруктових соків, чаю та смузі є відмінним способом природного підвищення захисних сил організму. Ось деякі рецепти, які можна приготувати в домашніх умовах.
Буряковий сік з моркви
Інгредієнти:
2 скибочки сирих буряків
1/2 сирої моркви
1 апельсин
1 чайна ложка порошку імбиру
1/2 склянки води
Змішайте всі інгредієнти в блендері, а потім випийте, бажано без додавання цукру.

Апельсиновий сік з морквою
Інгредієнти:
4 середніх апельсини
2 маленькі морквини
1 столова ложка лляного насіння
3 склянки води
мед за смаком
Цей сік багатий вітаміном С, бета-каротинами і омега-3, які є важливими живильними речовинами для підвищення захисних сил організму.
Покладіть очищені інгредієнти в кухонний комбайн або блендер, доведіть до однорідної консистенції, додайте води і мед за смаком.

Банановий смузі з волоськими горіхами
Інгредієнти:
1 банан
1 скибочка папайї (можна замінити манго, авокадо або кокосовою стружкою)
1 чайна ложка какао-порошку
1 звичайний йогурт без цукру
1 жменя волоських горіхів
1/2 чайної ложки меду
Змішайте всі інгредієнти в блендері до однорідної маси. Можна вживати як легкий перекус перед сном.
Для підвищення імунітету важливо, щоб люди міняли свій спосіб життя, включаючи щоденну фізичну активність, а також зміни в звичках харчування, віддаючи перевагу їжі, яка допомагає стимулювати функціонування імунної системи. Якщо ж у людини є захворювання або фактори ризику, які послаблюють імунну систему, важливо звернутися до лікаря і вдатися до профілактичних заходів.

P.S. Нас консультувала лікарка сімейної медицини Христина Шевченк

презентація

Профілактика захворювань

ПЛАНПО ПРОВЕДЕННЮ РОБОТИЩОДО ЗАПОБІГАННЯРОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГРИПУ

ВІТРЯНА ВІСПА

Причини

Симптоми

Ускладнення вітряної віспи

Лікування

Лікування

ШАНОВНІ БАТЬКИ ,ЯКЩО У ВАШОЇ ДИТИНИ ВИЯВИТЬСЯ ВИСИП ЗВЕРТАЙТИСЬ ДО ЛІКАРЯ!

ЛІКУВАННЯ ТА ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ПРИ РОТАВІРУС

3. Висновок токсинів. Лікарі призначають «Полісорб», «Смекту» або активоване вугілля.

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ

· своєчасна ізоляція хворих дітей і дорослих на період хвороби;

· миття рук з протягом всього дня і перед кожним прийомом їжі;

Обережно: кліщі!

Чим небезпечні кровососи?

Запобіжні заходи

Що робити, якщо виявили паразита?

Антикліщова аптечка

Йде операція!

Терміново до лікаря, якщо

Вітряна віспа

Причини

Симптоми

Ускладнення вітряної віспи

Лікування

Лікування

Шановні батьки ,якщо у вашої дитини виявиться висип звертайтись до лікаря!

23.07.2021

Класифікація:

1. легка електротравма— судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;

2. електротравма середньої важкості— судомне скорочення м'язів і втрата свідомості, ЕКГ в нормі;

3. важка електротравма— втрата свідомості і порушення серцевої і дихальної діяльності;

4. украй важка електротравма— клінічна смерть.

Симптоми

Хворий миттєво втрачає свідомість, відмічаєтьсясудомнескорочення м'язів, зупинкадихання, різкий розлад серцевої діяльності.

Розрізняють такі електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електроофтальмія.

УВАГА!

Шановні батьки і діти будьте обережні з електрострумом !

Що таке менінгіт?

Причини менінгіту

Симптоми менінгіту

Види менінгіту

Лікування менінгіту

Вплив куріння та алкоголю на організм підлітка

Хворі зуби також можуть призводити не тільки до порушення процесу жування, але і до неправильного вимові звуків, а як наслідок і порушення мови.

Шановні батьки не відмовляйтесь від санації ротової порожнини дитині!

Туберкульоз (етіологія і патогенез)

Манту. Реакція манту. Реакція манту у дітей.

Реакція манту у дітей.

Реакція манту у дітей — принцип дії.

Реакція манту у дітей — протипоказання.

Реакція манту у дітей — оцінка результату.

Залежно від характеру і розміру почервоніння, реакція манту у дітей може бути:

Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

Запобігання отруєнь грибами, рослинами та їх насінням.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

Ø збирати гриби тільки з дорослими;

Ø збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

Ø ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

Ø намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

Ø не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

Ø пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

Ø ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

Ø будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Пам'ятайте -- без грибів можна прожити!

Харчове отруєння

- Пильно стежте за свіжістю яєць і страв, до складу яких вони входять, - майонезів, салатів, соусів, відкритих пирогів та десертів.

- Зелений салат, сирі фрукти і овочі слід ретельно мити.

- Якщо ви харчуєтеся поза домівкою, зверніть увагу на зберігання і обробку птиці, риби і м'яса.

- Купуйте морепродукти тільки у надійних продавців.

- Будьте обережні з сирою рибою, сосисками, холодним м'ясом.

Дитячу пляшечку для годування слід стерилізувати та утримувати в бездоганній чистоті.

- Питна вода повинна бути бутильованої або кип'яченої.

Висип

ПЛАН
ПО ПРОВЕДЕННЮ РОБОТИ
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГРИПУ